Чоловік помирає.
Покликав рідних:
— Брате, пам’ятаєш, як тебе з роботи звільнили? Це я накапав.
– Сестра! Пам’ятаєш, як тебе в КДБ тягали? Це я написав анонімку.
А ти, дружино, пам’ятаєш, як тебе хотіли посадити? Це також я постарався.
Вибачте, якщо можете.
А тепер – моє останнє бажання – підвішіть мене ногами до люстри.
І помер. Його взяли за ноги – підвішують.
Раптом дзвінок у двері.
Відкривають, а там міліція:
— До нас тут заява надійшла, що тут над небіжчиком знущаються!