У подібних крихітних квартирках змушені тулитися не лише молоді люди, а й старші люди, оскільки дозволити собі житло побільше можуть лише забезпечені громадяни країни.
Мініатюрні розміри починаються ще з вхідних дверей до квартири. Тоні доводиться пригинатися, щоб не вдарити голову об одвірок.
Квартира в Токіо. Так живуть не бідні японці
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У подібних крихітних квартирках змушені тулитися не лише молоді люди, а й старші люди, оскільки дозволити собі житло побільше можуть лише забезпечені громадяни країни.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Мініатюрні розміри починаються ще з вхідних дверей до квартири. Тоні доводиться пригинатися, щоб не вдарити голову об одвірок.
СПОНСОРСЬКИЙ КОНТЕНТ
Біля входу на нас чекає поличка «каваї» — милих симпатичних речей і персонажів, за допомогою яких наша господиня Кейко намагається розташувати нас до своєї квартирки, щоб ми залишили їй хороший відгук. (Забігаючи вперед, скажу, що цей дешевий прийом спрацював!)
Біля входу крихітна передпокій, насправді — Генкан. Тут треба знімати вуличне взуття та залишати мокрі парасольки. Удвох на цьому п’ятачку ледве розгорнешся.
Далі вузький коридор із дверима по обидва боки. До цих дверей ми ще повернемося, а поки що пройдемо за фіранку в «головну» кімнату квартирки.
Тут єдине вікно надвір. Біля нього стоїть двоспальне ліжко.
Простір між фіранкою та ліжком можна вважати вітальнею. Але Тоня тимчасово використовує його як власний офіс. Загалом низький столик розрахований, щоб навколо нього сиділи до трьох чоловік. Замість стільчиків на підлозі для цього лежать подушки.
Більшість декоративних речей висять на стінах, ніж займати дорогоцінного місця на підлозі. Винятком є рослина в горщику – вона все ж таки стоїть на підлозі. Зелень – важлива частина японського інтер’єру.
Поруч із вимикачем приклеєний зайчик. Ще каваї.
У кутку цього приміщення стоїть тотемний стовп — холодильник-мікрохвильовка-електрочайник. Все дуже компактне.
А вікно за ліжком — не просто так вікно! Це вихід на балкон. Так, японці дуже люблять балкони, і навіть у таких маленьких квартирках їх можна знайти. На жаль, на балкон треба лізти через ліжко — для нормального проходу місця немає.
Балкон також мініатюрний. Тут є палиця для сушіння білизни (ні про яку сушарку в такій квартирі не може бути й мови).
Вид на сусідські будинки через дорогу. Тут бачимо традиційні для Японії фасади під нахилом.
Прекрасне місце для селфі. Тут видно, що половина балкона зайнята кондиціонером.
А внутрішній блок кондея прикріплений прямо над дверима балкона, знову ж таки, щоб не витрачати місце через дрібниці.
Повернемося до коридору. Пам’ятаєте усі ці двері? Як ви вважаєте, що за ними?
Правильно, тут невелика стінна шафа. Якраз на мінімаліста, який має не більше десяти речей.
Зате за сусідніми дверцятами ховається ціла кухня!
Тут і раковина, і плитка, і сушарка для посуду. Можна жити! Кухня зачиняється дверцятами, щоб не мозолити очі, коли їй не користуються.
З лівого боку в коридорі ще одні двері.
Вона веде в суміщений санвузол. У крихітному просторі, розміром з туалет у першому класі літака, примудряються тіснитися раковина, ванна та унітаз.
На раковину та ванну тут один кран, його можна направити за бажанням. А можна одразу душ увімкнути. Знову японська економія
Унітаз тут звичайнісінький – ніяких тобі технологічних чудес, які можна зустріти в багатьох туалетах Японії. Побачивши це, я дико розчарувався, і мало не переїхав у дорогий готель. Адже як це так – приїхати до Японії, і щоб тобі не підмивали дупу?!
Останній штрих. Заради економії місця, замість традиційного роутера та стандартного підключення через кабель, вай-фай у квартирі поставляється через такий переносний девайс, підключений до мобільного інтернету.
Натомість його можна взяти із собою, і сміливо піти гуляти районами Токіо — батарейки вистачить на кілька годин, а з інтернетом легше орієнтуватися.