Моя дочка виходила заміж. Якраз настав момент танцю батька з молодою. Я підійшла до чоловіка з фразою:
– Я знаю про твою коханку Олену! Ти можеш йти до неї! Я тебе більше не тримаю і в дім не впущу.
– Що? – лице Михайла побіліло від несподіванки. – Звідки ти знаєш?
– Я знала все одразу. Лиш чекала слушного моменту. І ось він настав. Тепер ти вільний.
У цей момент підійшла моя щаслива донька. Вона сяяла від радості, їй дуже личила та біла сукня.
Тату, пішли танцювати! Чого ти такий сумний?
– Не зараз доню. Нам з мамою треба поговорити.
Двадцять років до того Михайло відправився на море. Тоді його дружина була на шостому місяці вагітності.
– Їдь, коханий. Тобі потрібно розвіятися. Ти працював практично без вихідних. – вмовляла його кохана. – Я поїду до бабусі в село, у неї там ягоди, чисте повітря.
І він поїхав. Знаєте, що дуже важко встояти перед спокусою, коли ти сам, поруч пляж, випивка і навколо багато красивих жінок. Якось ввечері Михайло сидів на барі. До нього підійшла вродлива жінка.
– Привіт! Побачила, що ти тут один. Не проти, якщо я складу тобі компанію?
– Привіт! Ні! Але хіба що у дружньому сенсі. Я одружений. І бачу, що ти теж. – він кивнув вказуючи на палець дівчини.
– Так! Звісно! А ти чому один?
– Дружина вагітна, я вирішив відпочити від напруженого робочого графіку. А ти чому сама?
– Так сталось. В останній момент в чоловіка зявились термінові справи, а я не хотіла скасовувати готель, та і валіза вже була складена. Мені тут дуже подобається. Я тут втретє. Хоче покажу де варто провести час? – кокетливо відповіла Олена.
– Звісно! Бо я встиг тут заскучати. Самотній відпочинок таки не для мене.
Наступного ранку вони домовились поснідати разом. Ще через день їх вже було не розлучити. У них стався курортний роман.
У момент прощання жінка попросила, щоб їхні короткі стосунки залишились тільки між ними.
– Повертайся до дружини!
– Але мені добре з тобою! Я не хочу, щоб наше знайомство ось так закінчилось!
– Тоді можна зустрітися тут через рік! Все, у мене літак! Бувай! – Олена поцілувала чоловіка і побігла до таксі.
Через рік вони зустрілися на тому ж курорті й тому ж готелі. Обоє раділи, адже думали, що поряд із законною дружиною та чоловіком скоро забудуть один про одного. Навіть офіціант у місцевому ресторані впізнав їх. Подумав, що то подружжя.
Так тривало щороку. Щоразу вони зустрічалися на тому пляжі й щоразу прощалися до наступної зустрічі.
– А ти зовсім не змінилася! – вкотре повторив Михайло.
– Дякую! А ти трохи живота наїв!
– Ти знаєш, я хотів тобі щиро подякувати! Я обожнюю свою донечку, добре, що тоді ми не спокусилися і все ж залишились разом зі своїми коханими. У мене щасливий шлюб!
А тепер він стояв ошелешений на весіллі своєї дочки. Дружина дізналася правду. Виявилось вона це з самого початку. Адже від дружини важко щось приховати.
Після повернення чоловіка вона одразу помітила, що він сам не свій. Його манера, його ставлення до неї змінились. Хоча він всіляко намагався вдати, що все так, як було раніше.
Знадобилось лише кілька чеків, щоб дізнатися про зразу чоловіка. Дружина мала подругу, що жила в Одесі. Та швидко знайшла базу на якій відпочивав чоловік. По іншому чеку вона знайшла ресторан, де він вечеряв.
Після вона від мого імені уклала угоду з офіціантом. За гроші він кожного року звітував про повторні романи закоханої парочки, навіть фото робив.
Дружина знала, але не стала нічого робити. Адже сім’ю Михайло не кидав. Та і за його допомогою вони дали дочці гарне дитинство, можливості й поставили її на ноги.
Якраз смерть чоловіка Олени співпала з весіллям дочки. Тоді дружина зрозуміла, що кращого моменту вже не буде і відпустила свого чоловіка. На такий поворот подій він аж ніяк не розраховував. Та на кохану не діяли жодні благання вибачити його.