Цього ранку я побачила сцену, яка мене просто шокувала. Щиро кажучи, я навіть не знала, як на це реагувати.
В маршрутке, час пік, людей бітком. Як зазвичай буває в понеділок в сім утра. Одно из сидячих мест заняла молодая девушка, похоже, студентка. Спала вона так сладко, що я її навіть позавидувала. Нікто не тривожив її, поки в автобусі не зайшла жінка з сином. Мальчику років 12, але було помітно, що вдома його добре кормять.
Ця жінка оглянула маршрутку, помітила сплячу дівчину і відразу підійшла до неї, проігнорувавши інших пасажирів.
– Доброго ранку! Устань, будь ласка, нехай мій син сяде! Адже вона ще дитина, а їхати нам далеко, — штовхнула жінка дівчину.
Дівчина, мабуть, не одразу зрозуміла, що відбувається. Насилу розплющила сонні очі, глянула на жінку, вже готову посадити сина на її місце. Дівчина випросталась, кивнула вбік хлопчика.
– Скажи, ти вчишся у другу зміну з 16:00 до 21:30? – Запитала вона у нього.
– Ні, – відповів він невпевнено.
– Може, ти працюєш із п’яти ранку, щоб сплатити за навчання?
– Ні.
– А у вихідні на другу роботу ходиш?
– Нет…
– Ну, тоді я продовжу спати, а ти поясни своїй мамі, чому ми так вирішили. Гаразд?
Вона відвернулася, заплющила очі і знову заснула.
Я просто захоплений цією дівчиною! Ось так майстерно поставити на місце нахабну жінку – це треба вміти!
А як ви вважаєте, чи правильно вона вчинила? Діліться думками!